стиль

I -ю, ч.

1) Сукупність ознак, які характеризують мистецтво певного часу та напряму або індивідуальну манеру художника стосовно ідейного змісту й художньої форми. || Сукупність характерних ознак, особливостей, властивих чому-небудь. || з означ. Сукупність зовнішніх ознак (риси обличчя, особливості побудови фігури і т. ін.), властивих певному народові. Східний стиль.

2) Сукупність прийомів у використанні засобів мови, властива якому-небудь письменникові або літературному творові, напряму, жанрові і т. ін. Газетний стиль. || Сукупність особливостей у побудові мови, манера словесного викладу. || Побудова мови відповідно до норм синтаксису та слововживання.

3) Сукупність прийомів, характерних рис якої-небудь діяльності, поведінки, методу роботи. || Спосіб виконання, здійснення чого-небудь, який характеризується сукупністю певних технічних прийомів.

4) Характерна манера поводитися, говорити, одягатися тощо.

II -ю, ч.

Спосіб літочислення.

••

Нови́й стиль — система літочислення (встановлена 1582 р. папою Григорієм XIII замість юліанської та введена в Росії з 14 лютого 1918 р.), яка випереджає раніше прийняту на 13 днів; григоріанський календар.

Стари́й стиль — система літочислення (встановлена в 46 р. до н. е. Юлієм Цезарем та введена в Росії в 1700 р. Петром I), яка відстає від тепер прийнятої на 13 днів; юліанський календар.

III -я, ч.

У давнину та середні віки – паличка для писання на дерев'яних табличках, вкритих воском.